Множинні уламкові поранення, роздроблені ноги, майже втрачений зір, сирітство: все це довелось пережити семирічній Ангелінці. Влучання російської ракети зруйнувало життя дівчинці, її двом братам та сестричці.
Той страшний день забрав життя чоловіка, який самотужки виховував четверо дітей. Вони лишилися сиротами. Тоді ж старший хлопчик отримав важкі травми обох рук, множинні осколкові поранення. Лікарям довелось провести ампутацію фаланг на двох пальцях кисті. Найбільше постраждала менша дівчинка - Ангелінка. В неї безліч осколкових поранень, важкі травми обох очей, роздроблені обидві ніжки.
Першу медичну допомогу дітям надали у місцевій лікарні. Але ситуація зі станом здоров’я була настільки критична, що треба було діяти негайно: залучати фахівців-професіоналів, транспортувати в більш безпечне місце до медичного закладу. Тоді був великий ризик особливо для дівчинки, втратити повністю зір, ніколи не встати на ніжки. Кожний день очікування міг зробити безповоротне.
Майже через місяць ВБО «Мама і немовля» дізналися від лікарів про трагічну історію цієї сім’ї , про важкопоранених Ангелінку та її братика. Думка про них не полишала. Ми розуміли, що зробимо все можливе і неможливе, щоб ці діти знову жили і раділи. Невдовзі дітей вдалося транспортувати з Харкова до Києва, де діти були влаштовані до приватного медзакладу «Добробут». Там Ангелінка з братиком знаходились під постійним наглядом та проходили необхідні дослідження, лікування, заняття з психологом.
Розуміємо зараз, який складний шлях було подолано разом для того, щоб діти отримали свій шанс на життя. Для реалізації цього було залучено багато небайдужих сердець до долі сиріт
Дякуємо лікарям, які не змогли оминути дитячого лиха та відразу звернулися до нас по сприяння у порятунку діток. Дякуємо й тим, які були поруч з ними 24/7 та надавали необхідну кваліфіковану медичну допомогу.
Дякуємо нашим славетним Збройні Сили України за те, що маємо можливість опікуватися дітками та боротися за їхні життя.
Вдячні усім працівниками соціальних служб, які зрозуміли критичність ситуації та йшли назустріч, щоб діти отримали свій шанс, щоб жити.
Дякуємо кожному, хто підтримував, допомагав, переживав за життя Ангелінки та її братика. Ця історія об’єднала тисячі добрих та небайдужих людей! Ви писали, дзвонили з усіх куточків світу, питали про потреби дітей у лікарні. А ще передавали іграшки, щоб їм було не сумно.