Друзі, сьогодні ми ділимося новиною, яка важить більше, ніж тисячі слів. Наш Матвійчик вдома.
Це не просто виписка. Це фінал надлюдського шляху, який не під силу багатьом дорослим.
Матвійчик пережив 25 операцій на головному мозку.
Понад рік життя у лікарняних палатах.
Реанімації. Ускладнення. Критичні стани. Нестандартні рішення.
І щоденна боротьба за право просто жити.
Це історія дитини, яку рятували всією країною.
І це історія того, як виглядає справжній масштаб допомоги.
Наш глибокий уклін НДСЛ Охматдит та всій мультидисциплінарній команді.
Окрема подяка завідувачу нейрохірургічного відділення Павлу Миколайовичу Плавському та його великій команді.
Нейрохірурги, анестезіологи, реаніматологи, медичні сестри – ви були поруч у найкритичніші миті.
У випадках, подібних до Матвійчика, не існує стандартних протоколів.
І саме тому команда лікарів шукала унікальні, складні, іноді єдині можливі рішення, щоб урятувати життя дитини.
До порятунку Матвійчика були залучені спеціалісти з різних напрямків.
Щира подяка лікарю-урологу Пономаренку Максиму Вікторовичу та всім фахівцям, які долучалися до цієї боротьби.
Ми безмежно вдячні кожному, хто став частиною цієї історії порятунку:
– платформі dobro.ua за підтримку Матвійчика та можливість об’єднати навколо нього тисячі добрих сердець;
– Аліні за постійне наповнення Термінового фонду, завдяки якому ми могли діяти негайно, без втрати дорогоцінного часу;
– благодійному аукціону Ans affiliate за допомогу, яка стала реальним шансом на життя;
– Міжнародному ліцею МАУП за забезпечення програмованою шунтуючою системою Матвійчика;
– кожному Земному Ангелу, хто донатив, поширював, молився, вірив і не здавався разом із нами.
Дякуємо Людмилі Омокох та всім благодійникам акції «Миколай із-за кордону» за чудові подарунки, які подарували хлопчику усмішку й відчуття справжнього свята. Ваша доброта – це промінчик світла для дітей, які так багато пережили.
Ця історія – приклад того, як виглядає справжнє об’єднання заради дитини з надважким діагнозом.
І є ще один дуже особливий знак.
У день народження Земного Ангела пані Катерини Матвійчик поїхав додому.
Іноді життя ставить такі символічні крапки, які неможливо не відчути серцем.
Сьогодні Матвійчик не в реанімації.
Не під крапельницями.
Не в палаті.
Він – вдома.
У теплі.
У любові.
Зі шансом на життя поза лікарняними стінами.
Ця історія – не лише про одну дитину.
Це історія про те, як виглядає реальна сила благодійності.
Про те, що навіть найважчі діагнози – не вирок, коли поруч є велике серце.
Дякуємо кожному, хто став частиною дива Матвійчика.
Разом ми велике серце, яке рясує дітей.
